Щорічно
15 травня відзначається міжнародний день сім’ї. Немає
міцнішого на землі союзу, ніж щаслива і дружна сім'я. Це і початок нового
життя, і продовження прекрасного роду, і шанування святості традицій. Сім'я –
це найбільше щастя, яке людина може створити сама.
Саме
в цей день хотілося б розпочати цикл віртуальних знайомств з родинами нашої
школи.
«Сім’я – це унікальне
творіння Бога». Саме так називає свою родину Марія Удовиченко, учениця 9-А
класу.
Я хочу
познайомити вас із однією Людиною, яка відіграє значну роль у моєму житті. Він
наділений багатьма якостями, за які людину пишуть з великої літери. У ньому
поєдналися доброта і скромність, відвертість і терплячість, мужність і
надійність, відданість і вірність. А краса душі обов’язково помітна і ззовні –
у ледь помітному блиску очей, прихованій посмішці, турботливих руках…Він ніколи
не зрадить, а людяність і простота щоденно проявляється у ніжності до рідних
людей. Він завжди готовий прийти на допомогу. Для нього сім’я і справа життя –
понад усе, а добрі діла та християнські вчинки – природні. Навернення людей до
Бога та показ Його вічної любові на власному прикладі – це і є сенс його життя.
Я можу бути впевненою у його підтримці та повсякденній молитві за нас. Це –
Людина… По-справжньому добра людина і просто вірний друг… Знайомтеся - мій
тато!
Мама, її організм – це і наш організм до
народження, а після... Перший подих, перший крик, перший сон – мама. Перша
усмішка, перше слово, перший крок – мама. Перша перемога, перша залатана
дірочка на штанцях від капосного гвіздка, перша оцінка – мама…
За першим прямує друге, третє… Перше
давно вже стало десятим, сотим, тисячним, мільйонним. Але знак рівності
продовжує вказувати на святе, незмінне слово, від якого пахне квітами, небом, а
ще – гарячим золотавим хлібом. Від нього віє терпінням і добротою,
самовідданістю і навіть самозреченням. Моя Мама за професією медсестра, а для
нас вона - наче Янгол-Охоронець, що завжди крокує поруч, підтримуючи,
захищаючи, зазвичай закриваючи невидимими крильми від усіляких небезпек,
відкладаючи свої особисті мрії, уподобання, бажання; завжди молиться за нашу
долю, щастя, здоров’я, добробут. Вона для мене – уособлення всього найкращого і
наймилішого у чому світі, приклад жіночності, мудрості, справжньої краси,
милосердя, добра, віри, надії і любові – моя Мама.
Дана – моя старша сестра. А значить, моя
подруга, яка завжди готова вислухати і прийти на допомогу; помічник у щоденних
справах – складних і не дуже; науковий керівник у всіх починаннях і сміливих
задумках; стиліст-консультант, тому що у неї чудове почуття краси; і просто
неймовірна, неповторна, неординарна особистість у всіх сферах життя. У навчанні
– вона наполеглива і старанна. У науці – кмітлива і цілеспрямована. А в житті –
надзвичайно чуйна, інтелігентна талановита людина, турботлива мама і дружина,
із дуже великим добрим і щедрим серцем жінки-лікаря.
Стас – мій старший брат. Це безцінні
спогади про дитячі ігри, нескінчені фортепіанні репетиції, гори цікавих книжок
з історії та повістей Жуля Верна на столі. А тепер – це мудрий співбесідник і
просто хороший друг, який готовий відповідати на твої телефонні дзвінки
цілодобово і пригощати вишуканими десертами, виготовленими власноруч. Ділитися
набутими знаннями і підтримувати мужнім і вірним плечем, розраджувати у сумну хвилинку
і радіти, коли радієш ти. Старший брат – це безцінно.
У мене є ще одна старша сестра – Дарина.
Я думаю, що кожен, хто знає її, погодиться, що це палітра емоцій і бурхливий
потік ідей. Якщо не брати до уваги чотирирічну різницю між нами, то ми насправді
дуже схожі – у вподобаннях, улюблених заняттях, книжкових смаках і поглядах на
усілякі речі. Вона любить навчатися, грати на скрипці, фортепіано і писати
вірші. А якби її можна було описати одним словом – я б обрала «креативність».
Саме так: креативна творча особистість.
Анечка – найменша з нас. Це дуже добра і
відкрита дівчинка. Ніжна, мрійлива, ерудована і радісна. Вона захоплюється
тваринками і зачитується енциклопедіями. І якби я малювала її портрет, то
обирала б найсвітліші, найніжніші фарби. Так, мати молодшу сестричку – це
особлива і ні з чим незрівнянна радість. Коли вже ти можеш стати для когось
учителем, помічником, порадником і кращим другом.
Сім’я - це цілий маленький Всесвіт –
збудований із спільних радощів і пережитих миттєвостей, взаємоповаги, доброти,
поєднаний родинними ниточками і який міцно тримається на невидимій, непорушній
основі – любові.
Я щиро вдячна Богові за нашу сім’ю.
А ця родина має багато
талантів. Це родина Дмитра Грузда, учня 3 класу.
Мама Наталія Валеріївна та
тато Віталій Миколайович полюбляють дивувати рідних та друзів виробами,
створеними власними руками. Батьки передають свої вміння своїм дітям.
Немає коментарів:
Дописати коментар