Голодомор на Лебединщині

           19 листопада Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва відвідали учні 6-А класу (класний керівник Логвиненко Н.М.), щоб  прослухати доповідь про Голодомор 1932-1933 років та дізнатися про історичні сторінки минулого рідного міста у часи страшної трагедії.     

          Із змістовної доповіді молодшого наукового співробітника Аксененко Л.Л. діти дізналися, що Голодомором 1932-33 років було охоплено майже всю територію Сумської області, а в окремих районах, як наприклад, у Лебединському, від голоду померло близько 45% населення, в місті Лебедині понад 30%. До причин Голодомору 1932-1933 рр. відносять багато факторів, що в основному були викликані політикою «Великою зламу». Місто Лебедин дуже важко переживало так званий «Великий злам». Це було не стихійне лихо, а зумисно підготовлений голодомор. Головним репресивним заходом для Лебедина стала реквізиція насіннєвого, продовольчого й фуражного фонду колгоспів, які знаходилися на підпорядкованій Лебединській сільській раді території. У пошуках зерна партійні активісти обшукували кожну хату, зривали підлогу, залазили в колодязі. У селян відбирали не тільки знайдені зернові, а й інші харчові припаси: картоплю, сало, буряки, соління й навіть сухарі. Хлібозаготівельна кампанія фактично перетворилася на розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селянства та інших класів Лебединщини. За обчисленнями фахівців статистичного аналізу, у місяці найбільшого лютування голодної смерті в Україні щодня вмирало приблизно 25 тис. осіб (один нинішній Лебедин), тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж – 17 осіб щохвилини.