Запалила свічку, запалила, Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
Кожен народ має свої традиції, історію,
пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору
1932-1933 років, та ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але
рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти
неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали
все, чим можна було підтримувати життя.
23 листопада учні
9-Б класу разом з класним керівником Василець С.С. та педагогом-організатором
Шаповал В.Г. провели
позакласний виховний захід "Пам’яті Голодомору" для учнів 7-9
класів. Було
запропоновано перегляд документальних відео- та фотоматеріалів, що дали змогу
унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках.
В уяві кожного постали жахливі картини
знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та
знедолені дорослі, люди похилого віку.
Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і
життя людини, і життя країни. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих,
хто за шматок хліба не доносив на брата, не відривав останній окраєць від
голодних дитячих ротів, не торгував святинею. Були запалені свічки пам'яті. І це світло стало даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1933 році.
