Тиждень української писемності. День другий

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Ці слова видатної української поетеси Ліни Костенко стали девізом  заходів, які проводилися у школі 8 листопада. Кожен урок української мови та літератури  розпочинався поетичними хвилинками «Мови рідної голос». Учні читали вірші про красу, багатство і неповторність рідної мови та були вражені, як поети оспівують її,  поєднують із неземною красою, прирівнюють до калини, пісні солов’їної, бачать у ній надію на майбутнє.

Ти знаєш, мови кращої нема, ніж українська мова.

Прислухайся до звуків. Ти подих затаїв?

Це ж музика, це переливи шелесту гаїв,

Цвірінькання пташок, дзвіночок лагідного слова,

Тож мови кращої нема, як українська мова.

Я інші мови поважаю

Але якось інакше їх сприймаю

Та це ж природньо, бо «своє» – ти серцем розумієш,

Душею відчуваєш, що ж подієш?

                                                                                       Ліна Костенко

Дзвінке звучання української мови споконвіку живе у людських серцях і притаманне тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Тому учні школи приєдналися до поетичного флешмобу «Нас єднає любов», щоб увесь світ ще раз почув красу і велич українського слова, відчув красу української душі.